Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2016 року Справа № 20/160

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого-судді суддів:Воліка І.М. (доповідача), Акулової Н.В., Демидової А.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуДержавної виконавчої служби Українина ухвалувід 27.05.2015господарського суду Запорізької області та на постанову від 11.08.2015Донецького апеляційного господарського судуза скаргою Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу"про визнання неправомірними дій Державної виконавчої служби України щодо винесення постанови про стягнення виконавчого зборуу справі№ 20/160 господарського суду Запорізької області за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго"доКомунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу"простягнення 28 429 110,28 грн.В судове засідання прибули представники сторін:позивачане з'явились;відповідачане з'явились;скаржникаСанжара О.М. (дов. від 30.12.2015 № 20-22/558);ВСТАНОВИВ:

У березні 2015 року відповідач (боржник) - Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" (надалі - КП "Компанія "Вода Донбасу") звернулося до господарського суду зі скаргою на дії Державної виконавчої служби України та просило визнати неправомірними дії Державної виконавчої служби України щодо винесення постанови ВП № 27769737 від 08.09.2014 про стягнення з КП "Компанія "Вода Донбасу" виконавчого збору в сумі 2811816,17грн. та визнати недійсною постанову ВП № 27769737 від 08.09.2014 про стягнення з КП "Компанія "Вода Донбасу" виконавчого збору в сумі 2811816,17 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.05.2015 по справі № 20/160 (суддя Гончаренко С.А.), залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.08.2015 (колегія суддів: Склярук О.І. - головуючий, судді - М'ясищев А.М., Ушенко Л.В.), скаргу на дії державної виконавчої служби задоволено; визнано неправомірними дії Державної виконавчої служби України щодо винесення постанови ВП № 27769737 від 08.09.2014 про стягнення з КП "Компанія "Вода Донбасу" виконавчого збору в сумі 2811816,17 грн. та визнано недійсною постанову ВП №27769737 від 08.09.2014 про стягнення з КП "Компанія "Вода Донбасу" виконавчого збору в сумі 2811816,17 грн.

Не погоджуючись з постановленими судовими актами судів попередніх інстанцій, Державна виконавча служба України звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11.08.2015 та ухвалу господарського суду Запорізької області від 27.05.2015 скасувати, і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні скарги. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами порушено норми процесуального та матеріального права, і зокрема положень Закону України "Про виконавче провадження", яким передбачено стягнення виконавчого збору за вчинення виконавчих дій по примусовому виконанню рішення, що є підставою для скасування оскаржуваних судових актів.

Сторони не скористалися правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та відзиви на касаційну скаргу Державноъ виконавчої служби до Вищого господарського суду України не надіслали, що не перешкоджає касаційному перегляду оскаржуваних судових актів.

Представники позивача та відповідача у судове засідання касаційної інстанції не з'явились про час, місце та дату розгляду справи повідомлені належним чином, а тому їх неявка у судове засідання не перешкоджає розгляду касаційної скарги по суті без їх участі.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши представника скаржника та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1212 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом 10 днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня коли дія мала бути вчинена.

Судами встановлено, що на підставі рішення господарського суду Донецької області від 02.09.2010 у справі № 20/160, з КП "Компанія "Вода Донбасу" стягнуто на користь ПАТ "ДТЕК "Донецькобленерго" 28118161,74 грн. заборгованості за спожиту активну електричну енергію.

На виконання зазначеного рішення судом виданий наказ № 20/160 від 14.09.2010, який головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби України Роєнко Р.В. прийнято до провадження, про що винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 27769737 від 26.07.2011 та якою боржнику для самостійного виконання рішення надався строк до семи днів з моменту винесення постанови.

Звертаючись до суду зі скаргою на дії державної виконавчої служби щодо неправомірності винесення постанови ВП № 27769737 від 08.09.2014 про стягнення з КП "Компанія "Вода Донбасу" виконавчого збору в сумі 2811816,17 грн. та визнання даної постанови недійсною, божник вказував на те, що рішення суду про стягнення з нього заборгованості за спожиту активну електроенергію у сумі 28118161,74 грн., виконано в добровільному порядку за рахунок наданої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетом на погашення заборгованості з різниці в тарифах згідно зі ст. 23 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" та постанови Кабінету Міністрів України від 11.06.2012 № 517, про що свідчать Договір № 517Е/32 від 27.06.2012 та платіжне доручення № 1 від 24.09.2012. Після чого боржник листом з додатками за вих. № 03/вх1-152-14 від 30.05.2014 повідомив державну виконавчу службу про добровільне погашення боргу по всіх виконавчих провадженнях, які знаходяться на виконанні у відділі ПВР ДВС України на суму 362 024 024,80 грн. з наданням реєстру сплачених сум по кожній справі.

Приймаючи рішення про задоволення скарги боржника на дії державної виконавчої служби, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що 12.12.2013 державним виконавцем винесено постанову про приєднання виконавчого провадження ВП № 27769737 до зведеного виконавчого провадження ЗВП № 41211546 на підставі частини 1 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що діяла на час винесення даної постанови).

08.09.2014 державний виконавець на підставі ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" виніс постанову про стягнення з боржника виконавчого збору за виконавчим провадження ВП № 27769737 у розмірі 2811816,17 грн.

Відповідно до ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, яка діяла на час прийняття оскаржуваної постанови) у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другої статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартість майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно із ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішення є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших особі. Звернення стягнення на заробітну плату (заробіток) доходи, пенсію стипендію боржника вилучення в боржника і передачу стягувану певних предметів. Зазначених у рішення, інші заходи, передбачені рішенням

За приписами частини 3 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання, державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

За матеріалами виконавчого провадження, судом встановлено, що погашення заборгованості за наказом № 20/160 від 14.09.2010 здійснено боржником у добровільному порядку, що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 24.09.2012 на суму 28118161,74 грн. Постанова про приєднання виконавчого провадження ВП № 27769737 до зведеного виконавчого провадження ЗВП №41211546 від 12.12.2013 та постанова про стягнення виконавчого збору від 08.09.2014, виненсені державним виконавцем вже після добровільного виконання; до цього часу державним виконавцем не вчинялись будь-які заходи примусового виконання за наказом № 20/160 від 14.09.2010, що свідчить про відсутність правових підстав для стягнення з боржника виконавчого збору.

Отже, враховуючи факт добровільного виконання рішення суду від 02.09.2010 у справі № 20/160 ще у вересні 2012 року та недоведеність державним виконавцем здійснення заходів примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області № 20/160 від 14.09.2010 до винесення 08.09.2014 постанови про стягнення виконавчого збору у сумі 2 811 816,17 грн., місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що дії державного виконавця щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 08.09.2014 як такі, що суперечить вимогам ст. ст. 6, 27, 32 Закону України "Про виконавче провадження" є неправомірними, у зв'язку з чим постанова про стягнення виконавчого збору від 08.09.2014 підлягає скасуванню.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи те, що спеціальними нормами Закону України "Про виконавче провадження" передбачено стягнення виконавчого збору, як витрат пов'язаних з організацією та проведенням дій з примусового виконання рішення суду в розумінні змісту ст. 32 названого Закону, а господарськими судами попередніх інстанцій встановлено відсутність проведення таких дій до моменту добровільної сплати суми заборгованості, тому колегія суддів касаційної інстанції вважає правомірними висновки господарських судів попередніх інстанцій, що у державного виконавця були відсутні підстави для винесення у порядку ст. 28 цього Закону постанови про стягнення виконавчого збору, а відтак, господарські суди правомірно задовольнили скаргу боржника - відповідача на дії виконавчої служби та скасували постанову ВП № 27769737 від 08.09.2014.

Щодо доводів касаційної скарги, то вони не спростовують вказаних висновків суду та пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень касаційної інстанції. Крім цього, всі доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, були предметом дослідження судами попередніх інстанцій, їм дана належна оцінка, тому відхиляються як необґрунтовані та такі, що не спростовують зроблених судами висновків.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесені рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави для залишення їх без змін.

З огляду на приписи ст. 49 ГПК України, судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної виконавчої служби України залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11.08.2015 та ухвалу господарського суду Запорізької області від 27.05.2015 у справі № 20/160 залишити без змін.

Головуючий, суддя І.М. Волік

Судді : Н.В. Акулова

А.М. Демидова